Чорна сповідь моєї Вкраїни

                                                                       "Ті чорні дні
                                                                                         голодомору,
                                                                          Мов рана,
                                                                                         що не заживає,
                                                                           Вони крізь час
                                                                                          тривожать душу,
                                                                            І спокою вона
                                                                                           не має...
                                                                                                   Г.Нечесна.
   Мільйони синів і доньок України, мільйони невинних людей, мільйони наших рідних і близьких були без жалю винищені голодомором.
    В шкільній бібліотеці проведено огляд літератури про голодомор, який пережив український народ в 1932-1933 роках.
     Підбіркою матеріалів з виставок "Дзвони зраненої пам'яті" та "Горять свічки в людських долонях, жовті й білі..." користуються класні керівники для проведення годин спілкування з учнями.